ПОЛЬСЬКА ШЛЯХТА І РОСІЙСЬКА АРМІЯ У ПРАВОБЕРЕЖНІЙ УКРАЇНІ (1870-ті – 1914 рр.)
Ключові слова:
Правобережна Україна, польська шляхта, маєток, «вільні роботи», «вольноопределяющийся»Анотація
У статті проаналізовано взаємовідносини дислокованих на
Правобережжі імперських військ із представниками польського шляхетства регіону.
Показано, що значна частина шляхтичів обирали для себе військову службу в якості
кадрових офіцерів, роблячи успішну кар’єру в складі царської армії. Водночас досить сут-
тєвою була кількість так званих «вольноопределяющихся» (однорічних добровольців з
вищою або середньою освітою, які по закінченні служби здавали іспит на звання офіце-
ра запасу) з числа місцевих шляхтичів, котрі таким чином проходили службу в більш
комфортних умовах. Проаналізовані побутові контакти між офіцерами царської армії
та місцевою шляхтою, які могли набувати різних форм – від спілкування до укладення
шлюбів. Показана роль у цих контактах уявлень і стереотипів польського соціуму про
імперську армію й військових (насамперед, офіцерства) про польський етнос. Важливим
елементом взаємовідносин була економічна взаємодія, обумовлена економічною незалеж-
ністю військ – полки та роти, що були самостійними господарськими одиницями, купу-
вали необхідні їм товари у місцях дислокації, в тому числі у місцевих шляхтичів. Крім
того, для багатьох маєтків важливим було отримання відносно недорогої і організованої
найманої робочої сили в ході так званих «вільних робіт», коли військовослужбовці стро-
кової служби могли найматися на роботу; показано, що обмеженість джерельної бази не
дозволяє чітко окреслити масштаби цього явища, однак можна припускати його вагоме
значення для шляхетських маєтків Правобережжя. Продемонстровано, що імперське
військо виступало одним із гарантів власницьких прав дідичів Правобережжя, захища-
ючи їх в ході чисельних селянських виступів; при цьому етнічний чинник не відігравав
жодної ролі – землевласники-поляки звертались по допомогу до імперських властей, котру оперативно отримували.
