ПРОБЛЕМА СТВОРЕННЯ ТА ВИКОРИСТАННЯ МАТЕРІАЛЬНО-ТЕХНІЧНОЇ БАЗИ ДІЄВОЇ АРМІЇ УНР У БАЧЕННІ ПРЕДСТАВНИКІВ УКРАЇНСЬКОГО КОМАНДНОГО І РЯДОВОГО СКЛАДУ (1919 р.)

Анотація

У статті аналізуються мемуарні свідчення українських військовиків різного
рангу, у яких зафіксовано їхній погляд на матеріально-технічне становище Дієвої Армії
УНР, її різних частин, як важливу умову проведення бойових дій на різних фронтах у 1919 р.
Авторка зазначає, що, не зважаючи на певну суб’єктивність й інші недоліки мемуарів, вони
більш-менш достовірно висвітлюють різні складові піднятої проблеми, що з різних причин
не увійшли до архівних чи періодичних джерел, наголошують на загалом малоефективній ро-
боті інтендантських органів. Зокрема, у цих джерелах представлено дані, судження й оцінки
командного і частково рядового складу, в яких відверто відображено складний, не завжди
достатньо продуманий процес розбудови українського війська, рівень забезпечення його осо-
бового складу відповідним одягом, взуттям, харчами, амуніцією, зброєю, боєприпасами та
усілякими засобами, що прямо позначалося на настроях, боєздатності і результатах вій-
ськових операцій. За допомогою цієї літератури встановлено бідність матеріально-техніч-
ної бази Дієвої Армії УНР, виявлено неспроможність держави забезпечити своїх захисників
на достатньому рівні одягом, взуттям, медикаментами, харчами, зброєю, боєприпасами,
припинити нераціональне використання і розкрадання цих ресурсів, що прямо чи опосеред-
ковано позначалося на бойовій діяльності українських частин і у підсумку спричинило її
драматичні результати. Мають певне значення висловлені деякими авторами судження
щодо можливих шляхів розв’язання матеріально-технічних питань війська. Виявлено ці-
каві факти, на які дослідники або ж ще не звертали уваги, або ж використовували украй
рідко, збіднюючи тим самим складну картину збройної боротьби за українську державність.