ПОЛІТИКО-КУЛЬТУРНІ ЧИННИКИ ЗМІНИ ІВАНОМ МАЗЕПОЮ МОНАРШОЇ ПРОТЕКЦІЇ ВОСЕНИ 1708 Р.

Анотація

Стверджується, що такими чинниками були: постійний політико-культурний конфлікт з московською політичною верхівкою щодо змісту підданства, яке українською стороною розумілося як виконання виключно воєнних обов’язків щодо монарха-протектора; сприйняття українськими політиками себе незалежними від московського царя у соціально-економічному сенсі; перешкоджання московськими урядовцями виконанню гетьманом своїх функцій гаранта незмінності суспільно-політичного устрою Гетьманщини, прав і вольностей українських станів; імперська налаштованість московської верхівки на порушення усталеної схеми прийняття та легітимації політичних рішень щодо Гетьманщини: «за нашим проханням, а монаршим указом»; ігнорування царським урядом спроб І. Мазепи подолати донощицтво українських олігархічних угруповань як інструмент політичної боротьби проти гетьмана; обурення української сторони щодо порушення царем засад договірності: нехтування ним гідності, зусиль і справ підданого у ході виконання ним своєї частини договірних зобов’язань, а з іншого боку, відмова монарха виконувати свої договірні зобов’язання – надавати воєнний захист підданому; близькість до європейських політико-правових цінностей та норм і несприйняття московських.