ОСОБЛИВОСТІ ВИКОРИСТАННЯ ПРАЦІ ЗАРУБІЖНИХ ВІЙСЬКОВОПОЛОНЕНИХ ТА ІНТЕРНОВАНИХ НА ВІДБУДОВІ ВАЖКОЇ ІНДУСТРІЇ УКРАЇНИ У СЕРЕДИНІ 40-Х РОКІВ
Ключові слова:
Друга світова війна, Україна, відбудовні роботи, важка індустрія, військовополонені, інтерновані, мобілізовані, примусова працяАнотація
У статті здійснено характеристику політики і практики використан-
ня праці трьох категорій примусових робітників: зарубіжних військовополонених, інтернованих та мобілізованих громадян інших держав німецької національності на відбудові підприємств важкої промисловості України в середині 40-х років. Простежуються мотиваційні чинники залучення «спецконтингентів» до відновлювальних робіт, які були пов’язані з гострим дефіцитом робочих рук через участь чоловіків працездатного віку в бойових діях та великі людські втрати на фронті й під час окупації.
Аналізується нормативно-правова база, що регулювала примусове залу-
чення значної кількості іноземців до виконання найважчих, працезатратних
операцій: розбиранні руїн, будівництві, видобутку вугілля, металургії та інших галузях індустрії. Наводяться статистичні дані, що ілюструють значні масштаби примусового працевикористання військовополонених, інтернованих і мобілізованих мешканців інших країн. Висвітлюються матеріально-побутові умови їхнього утримання у спеціальних таборах, система їх підпорядкування наркоматам/міністерствам індустріального профілю, організація охорони. Розкривається специфіка організації та оплати праці, стан техніки безпеки на виробництві, де були задіяні «спецконтингенти», вказуються причини високого рівня виробничого травматизму, захворюваності й летальності серед цієї категорії примусової робочої сили. Встановлюється ефективність працевикористання «спецконтингентів», співвідношення витрат на цю справу й економічного ефекту від його залучення до відбудовних робіт.
