Католицькі чернечі ордени доби розвинутого середньовіччя: тенденції організаційної стратифікації та початок корпораційної стагнації
Ключові слова:
Західна Європа, Розвинуте Середньовіччя, Римо-Католицька Церква, орденські корпорації, жебрущі ордени, чернече подвижництво, аскетичні практики, західноєвропейський соціумАнотація
Стаття присвячена висвітленню становища орденського чернецтва Римо-Католицької Церкви в ХІ–ХVІ ст. – епоху розквіту та домінування цієї
розгалуженої церковної інституції у західноєвропейському соціумі. Автор розгля-дає процес формування якісно нових типів й видів орденських об’єднань, їхні функ-
ціональні пріоритети, особливості статутної регламентації, регіональну спе-
цифіку, аналізує причини, передумови та наслідки означеного процесу.
Окрема увага приділяється проблемі трансформації строкатого й розмаї-того орденського руху із замкнутих (інтровертних) духовно-релігійних спільнот у відкриті та суспільно активні (екстровертні) чернечі «спілки», конгрегації і загали, а також аспектам модифікованих аскетичних практик, орієнтованих з часів Відродження переважно на гуманістичні світоглядні ідеали та культуртрегер-ські архетипні взірці.
Крім того, у статті всебічно характеризується католицький орденський
феномен в умовах організаційної стратифікації й початку широкої корпораційної стагнації, обумовлених передреформаційними політичними, економічними, культурними і теологічними реаліями, що мали поширення на теренах Західної Європи з кінця ХІV ст. та визначили магістральні напрямки розвитку як гума-ністичної, так і реформаційної думки.
