"Опікун для усієї України…": назва "Україна" в офіційному дискурсі країн Східної Європи та Малої Азії (кінець XV – перша половина XVII ст.)
Ключові слова:
поняття "Україна", "Українний", "Русь", Велике князівство Литовське, Корона Польська, Річ Посполита, Османська імперія, Військо Запорозьке, хоронім, політонімАнотація
За допомогою діахронно-семантичного методу автор досліджує складний процес еволюції уживання поняття "Україна" у ранньомодерну добу історії Східної Європи та Малої Азії. Дослідник приходить до висновку, що слова "Україна" та "Українний" упродовж кінця XV – першої половини XVII ст. використовувалися офіційними структурами Великого князівства Литовського, Корони Польської, Московського царства, Османської імперії та Війська Запорозького у таких випадках: по-перше, для означення пограничної території; по-друге, позначення
будь-якої окраїнної місцевості; по-третє, для маркування історико-адміністра-тивної території ("краю", "землі") "Русь", де проживав "руський народ" та вживалася "руська мова"; по-четверте, як локальний термін, який в одних випадках позначав територію Київського та Брацлавського воєводств Великого князівства Литовського і Корони Польської, в інших – Київського, Брацлавського, Чернігівсько-го, а також Руського, Волинського і Подільського воєводств Речі Посполитої.
