Формування методологічних засад наукового пошуку М. Костомарова
Ключові слова:
М. Костомаров, етнографія, дослідницький інструментарій, історіографія доби Романтизму, понятійний апарат, наукова термінологія, етнопсихологіяАнотація
У статті на основі аналізу праць М. Костомарова, джерел особового походження – мемуарів (спогадів) та щоденників, епістолярію зроблено спробу простежити формування методологічних засад наукової творчості Миколи Івановича, а саме: методику роботи з джерелами; формування понятійного апарату та наукової термінології. З’ясовано, що під час навчання в Харківському університеті М. Костомаров зазнав потужного впливу з боку романтиків (Л. Боровиковського, П. Гулака-Артемовського, О. Корсуна, А. Метлинського, І. Срезневського та ін.). Як наслідок, для нього цінність мали недостовірні історичні факти, а сам «дух» епохи, народний погляд на події, народна психологія. Крім того, вчений переважно приділяв увагу висвітленню громадських рухів, повстань, революційних періодів в історії.
Доведено, що дослідницький інструментарій та канони історіописання М. Костомарова мали наступну специфіку – техніка складання монографій, художня обробка та групування фактографічного матеріалу, зосередження уваги на просторово-часовому колориті, звернення до творчої уяви та інтуїції; що його погляди на історію та історичний процес не були закостенілими, вони змінювалися, але вчений залишився на засадах романтизму.
