З історії української археографії: трансформаційні процеси у теорії і методиці археографії в УРСР у 1945-му – 1990-му роках

Олександр Маврін

Анотація


Історія української археографії посідає особливі позиції серед напрямів археографічної діяльності, оскільки є не лише окремою темою дослідження, але й виступає у якості дослідницького методу, а в деяких визначеннях археографії – складовою частиною її предмету.
Аналізується процес розробки теорії і формування методології археогра-фії в "загальносоюзних" археографічних центрах та їх визначальний вплив на археографічну діяльність на республіканському рівні. Українська археографія протягом радянського періоду знаходилася на маргінесі наукових процесів, центром яких була Москва. Основні розробки в галузі теорії і методики надходили в УРСР як директиви. Багато тем були закритими для дослідження. Українська радянська археографія зазнавала послідовної русифікації.
Робиться висновок про те, що протягом цього періоду були закладені основні напрями, за якими рухалась теоретико-методологічна думка в Україні після 1991-го року. Цей період характеризувався і некритичним наслідуванням загальносоюзних правил; одночасним наслідуванням і розвитком окремих положень, зумовленим "опірністю матеріалу", досвідом практичної роботи з українськими історичними документами та, зрештою, виробленням власних теоретико-методологічних засад.


Ключові слова


трансформації; історія археографії; теорія і методика; Українська Радянська Соціалістична Республіка

Повний текст:

PDF


ISSN 2309-2254