ВИДАТНИЙ УЧЕНИЙ ТА МЕНЕДЖЕР ІСТОРИЧНОЇ НАУКИ (КІЛЬКА ШТРИХІВ ДО ЗМАЛЮВАННЯ ОБРАЗУ ВАЛЕРІЯ СМОЛІЯ)

Анотація

Стаття присвячена з’ясуванню
основних віх життя, наукової творчості й діяльності у сфері відродження та розвитку
історичної науки України у кінці ХХ – перші десятиріччя ХХІ ст. Валерія Андрійовича
Смолія. Автор виділяє у них чотири періоди, кожен з яких має свої прикметні риси.
Перший (1950-1970 рр.) обіймає дитинство, навчання у школі й Кам’янець-Подільському
педагогічному інституті – себто етап формування підвалин особистості. Другий
охоплює 1971-1993 рр. – час вибору майбутньої професії історика, важкого шляху реалі-
зації потужного інтелектуального й організаційного потенціалу, а відтак метаморфо-
зи науковця-початківця у відомого вченого, одного з кращих дослідників ранньомодер-
ної епохи історії України. Встановлено, що саме гармонійне поєднання обдарованості
з такими особистими якостями як відкритість, цілеспрямованість, відповідальність,
наполегливість і стратегічність мислення стали запорукою одностайного обрання у
грудні 1993 р. колективом Інституту історії України Валерія Смолія його директором.
Третій період припадає на середину 90-х рр. ХХ – перші роки ХХІ ст. Він відзначався ін-
тенсивним процесом переосмислення методологічних засад історичного дослідження, на-
слідком якого стала рішуча відмова від радянського концепту історії України і розроб-
ки власне українського. І, нарешті, четвертий, який триває з середини першого десяти-
річчя ХХІ ст. й до сьогодення. Це час розквіту його наукової творчості й перетворення
Інституту історії у науковий центр розвитку української історичної науки.
Велику увагу приділено аналізу формування і розвитку наукових поглядів Валерія Смолія,
значимості його творчого доробку у дослідженні вузлових проблем вітчизняної історії ХVІІ –
ХVІІІ ст. і ролі в успішному функціонуванні, очолюваної ним академічної інституції.