СПІВПРАЦЯ МИХАЙЛА ГРУШЕВСЬКОГО З УКРАЇНСЬКОЮ ПАРТІЄЮ СОЦІАЛІСТІВ-РЕВОЛЮЦІОНЕРІВ В УКРАЇНСЬКІЙ ДІАСПОРНІЙ ІСТОРІОГРАФІЇ
Ключові слова:
українська діаспорна історіографія, Українська революція, УПСР, Закордонна делегація, грушевськознавствоАнотація
У статті
розглянуто питання співпраці М. Грушевського з УПСР з точки зору української
діаспорної
історіографії. Підкреслено, що до середини 60-х рр. ХХ ст. діяльність М. Грушевського-
політика не вивчалася на наукових засадах. Значною мірою завдяки ста-
ранням Л. Винара ці дослідження вийшли на науковий рівень, що, зрештою, привело до
виникнення нової історичної дисципліни – грушевськознавства. Встановлено, що сис-
темного вивчення партійної діяльності М. Грушевського вчені діаспори не проводили.
З’ясовано, що дослідники високо цінували вклад М. Грушевського в українську науку, але
критикували історика, як політика, засуджували його есерівську соціалістичну програ-
му. Серед причин переходу історика до УПСР найчастіше називалися його народницький
світогляд, вимоги революційного часу та бажання принести користь Україні. Відтак,
соціалістичні погляди М. Грушевського стали логічним результатом його політичної
еволюції. Повернення історика до України у 1924 р. переважно оцінювалося негативно і
здебільшого пояснювалося його бажанням продовжувати наукову роботу.