МОСКОВСЬКИЙ МІФ ПРО ПОХОДЖЕННЯ ТА ОБРАНІСТЬ ПРАВЛЯЧОЇ ЦАРСЬКОЇ ДИНАСТІЇ І ФОРМУВАННЯ НОВОГО ВЛАДНОГО КОНСТРУКТУ В ХV – ХVІІ ст.

Анотація

У статті робиться спроба проаналізува-
ти причини появи у ХV ст. у московських князів концепції їх родової приналежності до
династії київських князів Рюриковичів, окреслити основні напрями та визначити ета-
пи формування державницької моделі Московського царства та використання у цьому
процесі історичної пам’яті та історичних міфів про походження та обраність прав-
лячої царської династії. Автор доводить, що поява на політичній арені Центрально-
Східної Європи в середині ХV ст. нового сильного гравця в особі Великого Московського
князівства визначило нові напрями формування державницьких ідеологем і обґрунту-
вання сакрального характеру влади правлячих династій. Проводячи експансіоністську
політику, московські князі формували і власну ідеологічну модель організації держави та
її інститутів. В цьому їм активно допомагали представники московського православ’я,
які визначили ідею захисту руських православних земель від нечестивих католиків та
експансію на захід для відвоювання старих руських земель в ХV ст. основою для ідео-
логічного обґрунтування влади Великих князів Московських. Церква нібито вибирала
нову правлячу династію, сакралізуючи її владу і наділяючи її святим обов’язком – боро-
нити землю руську та православний люд. Князі отримували божественне благословен-
ня правити і захищати справжнє християнство від зовнішніх ворогів, одночасно по-
ширюючи його і повертаючи до православного царства втрачені землі. Сакралізація
правлячої в Москві князівської династії, розпочата за Івана ІІІ, завершилась за першого
Московського царя Івана Грозного. Династія настільки відчула свою владу, що змогла ор-
ганізувати розправу над непокірним, родовитим боярством. Знищуючи великі боярські
роди, які мали родинні зв’язки з легендарними Рюриковичами, влада знищувала народну
історичну пам’ять про попередню еліту, залишаючи в народній свідомості пам’ять про
абсолютну владу династії Рюриковичів та про право її нащадків – Великих московських
князів на абсолютну владу над ним.