Українсько-московські відносини 1648-1657 рр. в оцінці М. Костомарова
Ключові слова:
Б. Хмельницький, козацька Україна, Гетьманщина, Московія (Москва), Переяслав, посольство, дипломатія, відносини, контакти, рада, угода, договір, протекція, союз.Анотація
У статті на основі аналізу праць М. Костомарова зроблено спробу з’ясувати основні віхи українсько-московських відносин 1648-1657 рр, а саме: функціонування дипломатичних посольств та місій, намагання Б. Хмельницького протистояти Речі Посполитій за допомогою союзу з Росією.
Історик намагався їх відтворити не в статичній ретроспективі, а в динаміці,
логічно виводячи наступні події з попередніх. Особливий інтерес у дослідника
викликав Московський Земський собор, скликаний у жовтні 1653 р. з приводу
взяття Війська Запорозького під «государеву високу руку». Микола Іванович
розглядав його, як необхідну предтечу Переяславської ради 1654 р. Досліджуючи перебіг та значення Переяславської ради 1654 р., учений зосередив увагу на не великому колі питань – опозиції щодо «з’єднання» з Москвою з боку київського митрополита Сильвестра Косова та частини козацької старшини, «читанні договірних статей», «присязі» російських послів, церковно-ритуальному аспекті ради.
На думку М. Костомарова, в історії козацької України після укладення
«Березневих статей» 1654 р. почалася нова доба, характерною ознакою якої
стало прагнення Московії посилити свій вплив на внутрішньополітичний су-
веренітет Гетьманщини. Він стверджував, що, незважаючи на «єдність віри
і походження», ментальні установки та спосіб організації влади в росіян та
українців були різними.
