Вільно-2: російсько-польські переговори 1658 р. та вплив українського чинника
Ключові слова:
Москва, Варшава, Вільно, посольський з’їзд, переговори, договір.Анотація
У статті проаналізовано передумови, хід та наслідки
польсько-московських переговорів, які відбулися у Вільно 1658 р. і які разом з
роботою віленської комісії 1656 р. склали перший етап російсько-польського
переговорного процесу, що завершився укладенням Андрусівського перемир’я
в 1667 р. Приділена увага аналізу позицій сторін напередодні переговорів, що
мало безпосередній вплив на перспективи досягнення їхніх політичних цілей у
ході чергового раунду роботи російсько-польської комісії. Відзначено, що на дано-
му етапі основна дискусія розгорнулася навколо питання успадкування царем
Алєксєєм Міхайловічєм польської корони після смерті Яна Казімєжа, однак,
якщо у 1656 р. польська сторона, перебуваючи у вкрай складному становищі
(одночасна агресія з боку і Москви, і Швеції), змушена була погодитися на це,
то у 1658 р. ситуація кардинально змінилася. Вирішальним у цьому сенсі стало
укладення польським керівництвом Гадяцької угоди з Україною, за якою остан-
ня знову мала увійти до складу Речі Посполитої і яка фактично означала де-
нонсацію українсько-російської угоди 1654 р. Особливий акцент робиться на дії
українського чинника, який активно впливав, як на етапі підготовки, так і в
ході самих переговорів, а також, зокрема, і визначив їх результат.
