Державний центр УНР в роки другої світової війни

В. Яблонський

Анотація


У
статті досліджується діяльність Державного центру Української Народної
Республіки в еміграції (екзилі) в роки Другої світової війни (1939-1945) спрямо-
ваної на відновлення незалежності України.
Аналізується джерельна та дослідницька база маловивченої проблеми
вітчизняної історії. Зазначено, що військова діяльність формування УПА-
«Поліська січ»-УНРА на чолі з Т.Бульбою-Боровцем, який підпорядковувався
еміграційному уряду, є найбільш опрацьованим аспектом даної проблеми в іс-
торіографії.
Основна увага звертається на політичні процеси в середовищі цієї части-
ни української еміграції та зовнішньополітичні орієнтації еміграційного уря-
ду УНР. Визначаються головні проблеми організаційно-політичної діяльності
Державного центру на території країн перебування, окупованих третьою сто-
роною – роз’єднаність та наявність двох керівних осередків у Франції та Поль-
щі (на першому етапі війни). Звертається увага на спроби еміграційного уряду
щодо відновлення своєї присутності на території України та чинники провалу
такої політики.
Досліджуються причини незацікавленості основних гравців світової полі-
тики у відновленні незалежності України на зазначеному етапі.
Окреслюються завдання щодо основних напрямів повоєнної діяльності
ДЦ УНР.


Ключові слова


Друга світова війна; Державний центр УНР в екзилі; політична еміграція; А. Лівицький; В. Прокопович; О Шульгин; антигітлерівська коаліція; Німеччина.

Повний текст:

PDF


ISSN 2309-2254