Державний центр УНР в роки другої світової війни
Ключові слова:
Друга світова війна, Державний центр УНР в екзилі, політична еміграція, А. Лівицький, В. Прокопович, О Шульгин, антигітлерівська коаліція, Німеччина.Анотація
У
статті досліджується діяльність Державного центру Української Народної
Республіки в еміграції (екзилі) в роки Другої світової війни (1939-1945) спрямо-
ваної на відновлення незалежності України.
Аналізується джерельна та дослідницька база маловивченої проблеми
вітчизняної історії. Зазначено, що військова діяльність формування УПА-
«Поліська січ»-УНРА на чолі з Т.Бульбою-Боровцем, який підпорядковувався
еміграційному уряду, є найбільш опрацьованим аспектом даної проблеми в іс-
торіографії.
Основна увага звертається на політичні процеси в середовищі цієї части-
ни української еміграції та зовнішньополітичні орієнтації еміграційного уря-
ду УНР. Визначаються головні проблеми організаційно-політичної діяльності
Державного центру на території країн перебування, окупованих третьою сто-
роною – роз’єднаність та наявність двох керівних осередків у Франції та Поль-
щі (на першому етапі війни). Звертається увага на спроби еміграційного уряду
щодо відновлення своєї присутності на території України та чинники провалу
такої політики.
Досліджуються причини незацікавленості основних гравців світової полі-
тики у відновленні незалежності України на зазначеному етапі.
Окреслюються завдання щодо основних напрямів повоєнної діяльності
ДЦ УНР.
