Міжнаціональні взаємини у Правобережній Україні наприкінці XVIII – в першій половині ХІХ ст.: аналіз української історіографії ХІХ – початку ХХ ст.
Ключові слова:
вітчизняна історіографія, українці, національні меншини, самодержавство, національна політика, міжнаціональні відносини, Правобережна Україна, міжетнічні суперечностіАнотація
В статті зроблено спробу
осмислити на сучасній методологічній основі й охарактеризувати внесок віт-
чизняних дослідників ХІХ – початку ХХ ст. у вивчення міжнаціональних відносин
в Правобережній Україні від часу її приєднання до Російської імперії у 1793–
1795 рр. до середини ХІХ ст. Проаналізовано низку праць таких знаних уче-
них і мислителів, як: М. Гоголь, М. Максимович, М. Костомаров, Т. Шевченко,
П. Куліш, Т. Зіньківський, В. Антонович, М. Драгоманов, І. Франко, М. Грушевсь-
кий,та виокремлено питання, котрі знайшли в них найбільш повне висвітлення.
Обґрунтовано, що саме їх зусиллями в другій половині ХІХ ст. дослідження на-
ціонального питання у Правобережжі в умовах координат інкорпораційної
політики російського самодержавства набуло систематичного характеру. По-
казано, як у полеміці з багатьма російськими і польськими ученими їхні студії
перетворювались із малопомітних у переважно україноцентричні. Акцентова-
но увагу на розкриття ними ключових чинників і факторів, котрі зумовлюва-
ли загострення міжетнічних суперечностей у регіоні та місце в цьому політики
російської влади щодо корінних мешканців і національних меншин. Наголошено,
що в науковому доробку українських мислителів знайшли відображення питання
про цілеспрямоване формування поліетнічного складу населення, утвердження
взаємин між корінними мешканцями і різними етнічними групами й владою з
позицій визначальних впливів Росії, а також гостре російсько-польсько-українське
суспільно-політичне, соціально-економічне, духовно-культурне суперництво за
впливи на предковічному українському просторі, яким була Правобережна
Україна .Підкреслено, що в літературі здійснено чітке обґрунтування про збере-
ження привілейованого становища польської шляхти і навіть зміцнення впро-
довж тривалого періоду позицій польської національної меншини. Розпочавши
вивчення питань етнонаціонального буття в Україні у ХІХ ст., дослідники по-
ставили першими питання про природу складних міжнаціональних взаємин,
яке вже сходило з порядку денного української історіографії.
