Російський соціал-демократ Ісак Біск: розлам Революційної української партії та створення Української соціал-демократичної спілки

Анотація

У статті автор залучив новий архівний матеріал – листуван-
ня російського соціал-демократа, меншовика Ісака Біска з керівними органами
меншовицької фракції, що зберігаються в Російському державному архіві соціа-
льно-політичної історії. В зазначених епістоліях відбито різні аспекти пар-
тійно-політичного життя РСДРП, зокрема роль останньої в розколі Рево-
люційної української партії та створенні Української соціал-демократичної
спілки. Вказані та інші використані джерела дозволили в жанрі «нової істо-
ричної біографії» («персональної» або «індивідуальної історії») дослідити зазна-
чені події. Особливість цього виду наукової біографії полягає в тому, що об’єктом
інтересу дослідників є активна особистість, яка своєю діяльністю впливає на
соціальну реальність, творить її. Це не обов’язково видатний діяч, а може бути
постать другого чи третього плану, або «звичайна» людина. При цьому, епізод
із біографії історичної особи дозволяє не лише відтворити певний відтинок її
життєвого шляху, але й адекватніше відобразити історичні процеси, події, в
яких вона брала безпосередню участь. Меншовик І. Біск у 1904–1905 рр. очолю-
вав транспортну групу фракції, що перебувала у Львові (Австро-Угорщина). Він
тісно співпрацював із діячами Закордонного комітету Революційної української
партії та членами редакції її партійних видань. У ході спілкування з’ясувалося,
що більшість «закордонців» поділяють погляди російських марксистів на роз-
виток соціал-демократичного руху в Російській імперії та виступають за вход-
ження до складу РСДРП на автономних засадах. Цю частину членів ЗК І. Біск
називав автономістами. Водночас нечисленна група рупівців була прихильницею
національних форм пролетарського руху й виступала за входження РУП до скла-
ду РСДРП на федеративних засадах. І лише незначна група серед «закордонців»
виступала за самостійне існування української соціал-демократії.
І. Біск та автономісти здійснювали заходи, спрямовані на включення РУП
до складу РСДРП. Однак на ІІ «невідбутому» з’їзді в грудні 1904 р. (січні 1905 р.
за н.с.) отримати більшість і прийняти рішення про входження в російську марк-
систську партію їм не вдалося. Тому вони 31 грудня 1904 р. (13 січня 1905 р.) ого-
лосили про вихід зі складу РУП і намітили заходи по створенню нової орга-
нізації, що незабаром отримала назву Українська соціал-демократична спілка.
Поділяючи інтернаціоналістські принципи, спілчани поставили собі за мету
негайно ввійти до складу РСДРП. Вони сподівалися, за допомогою цієї потуж-
ної партії, добитися соціального та національного визволення України. Це від-
повідало також інтересам російських марксистів. Внаслідок домовленостей,
2 (15) лютого 1905 р. Українська соціал-демократична спілка ввійшла в РСДРП
як автономна організація. Спілка розгорнула значну видавничу роботу, спря-
мовану на друк газети «Правда», брошур і листівок, спрямованих переважно на
селянську аудиторію.