Київська військово-фельдшерська школа наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст.
Ключові слова:
військово-фельдшерська школа, Іван Огієнко, Микола Щорс, Остап Вишня, Панас ЛюбченкоАнотація
У статті проаналізовано організацію навчального процесу, педагогічний та учнівський склад Київської військово-фельдшерської школи (КВФШ) – єдиного на Правобережній Україні й одного з шести на всю Російську імперію навчальних закладів такого типу. Показано, що школа, організована ще у 1838 р., в період реформ Олександра ІІ зробила різкий ривок у своєму якісному розвитку – було розширено приміщення, створено заміський табір у Китаєві, до навчального процесу залучено фахових науковців-медиків із Університету Святого Володимира та офіцерів із досвідом педагогічної роботи. Продемонстровано, що відсутність перспективи кар’єрного зростання зумовлювала вступ до школи переважно дітей із бідних селянських та робітничих родин, для яких «казеннокоштне» навчання ставало соціальним ліфтом, який дозволяв піднятись соціальною драбиною. Ряд випускників школи згодом стали відомими громадсько-політичними та культурними діячами, долучившись до розвитку як українського національного, так і загальноімперського соціалістичного руху.